Луцьк:
вулиці втрачених можливостей

Луцьк — друге місто, до якого ми завітали у межах нового проекту з перевіркою громадського простору, транспорту й міської інфраструктури. Разом із місцевою громадою ми прогулялися містом і дізналися, наскільки воно є дружнім до маломобільних груп населення.
Інфраструктура
У Луцьку центр міста більш окреслений та зрозумілий, як порівняти з Рівним. Тут є центральна пішохідна вулиця — "стометрівка". Це характерна риса деяких обласних центрів у Західній Україні. Центр міста досить зручний та комфортний для пересування.
Невже людині на візку потрібно стояти над будівельниками під час таких робіт, щоб усе виконали якісно?
Дуже неприємно вразила вулиця Винниченка. Нещодавно тут відбувалася реконструкція: зняли старе покриття, поклали нову бруківку й тактильні плити. Проте реконструкцію виконали неякісно: місцями дірки на пішохідній зоні, перепади висоти, ледь не всі пониження зроблено неправильно, а там, де їх зроблено майже в нуль, є ями між пониженим бордюром і дорогою. Під час тих робіт місцеві активісти часом ловили на гарячому будівельників, які виконували роботи абияк, і змушували виправляти. Активісти постійно порушували це питання. Це також стосується вулиці Соборності. Проте вулиці все-таки зробили незручними. Це в той час, коли в багатьох містах триває боротьба (іншого слова й не скажеш) за пониження. І часто здоровий глузд перемагає. Поїдьте подивіться на такі приклади, зробіть у своєму місті правильні пониження, станьте прикладом для інших. Кошти на ремонт виділили, то зробіть усе добре. Однак досі панує абсурд і нерозуміння, що таке доступна інфраструктура. Невже людині на візку потрібно стояти над будівельниками під час таких робіт, щоб усе виконали якісно?
А ще невдовзі в місті з'явиться новий житловий комплекс — Яровиця. Його побудовано одразу із порушеннями державних будівельних норм: пандуси з неправильним кутом підйому та надто різкі заїзди.
Транспорт

За час перебування нашої команди в Луцьку ми не побачили жодного низькопідлогового транспорту. Хоча вночі, коли я повертався до готелю, перехожий розповів, що один низькопідлоговий тролейбус у них точно є.

Так само як і більшість українських населених пунктів, Луцьк — автомобілецентричне місто. Знову-таки багато понижень робилося не для пішоходів, а щоб машинам простіше було заїжджати на бордюр. А іноді ми наштовхувалися на ділянки, де відгороджено не пішохідну зону від дороги, а виїзди для машин, тобто розмежування йде перпендикулярно пішохідній зоні.
Локації
На вході до замку Любарта — стара розвалена бруківка. Навіть не маломобільним людям важко там ходити. Ми обговорили варіанти з місцевим активістом Валентином Шабуніним: або зробити пандус — дерев'яний настил, але він заважатиме автомобілям проїжджати, або перекласти бруківку якісно та в разі потреби додати нову. Наразі доступність замку всередині обмежується першим поверхом, і немає можливості підійнятися на оглядовий рівень. Якщо Луцьк дійсно хоче бути європейським містом, то було б чудово зробити скляний ліфт, який би примикав до замку, але не порушував його конструкцію. І решта: недоступна вбиральня та музей на території замку. Зокрема до музею зробити зручний в'їзд нескладно. Дивно, що його досі не зробили.
Волинський обласний академічний музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка вже 12 років разом з потенційними відвідувачами слухає обіцянки влади щодо ліфта всередині, і чекає на виконання стільки ж часу. До театру веде зручний вхід, а от до зали потрібно підійматися на другий поверх. Усі 12 років влада обіцяє зробити театр зручним для всіх.
Зоопарки я, загалом, не сприймаю, та територія луцького є повністю безбар'єрною. Зроблено спеціальні підвищення до вольєрів, і можна все побачити з тієї самої висоти, що й усі люди. Є облаштовані вбиральні. Біля зоопарку розташовано парк Лесі Українки. Якщо знати місця, то можна зайти на візку та погуляти парком. Загалом там не було якихось великих перешкод.

У готелі "Світязь", де я жив, на вході — сходи та надто різкий дерев'яний пандус. Самостійно таким пандусом не підіймешся, а спускатися трохи небезпечно. Особливо в дощову погоду. Працівники щиро просили вибачення за недоступність, обіцяли переробити пандус і зробити його зручним. Зі свого боку охоронці, коли помічали, що я йду з вулиці, виходили на допомогу. Зручність номера — теж так собі. Прикольно, що душова на одному рівні з підлогою. Тому ставиш стілець, пересідаєш та безпечно нею користуєшся. Єдиний мінус — до умивальника нормально на візку не підійдеш. Водночас про наявність облаштованого номера, і чи буде він узагалі, нічого невідомо.

ЦУМ, він же ТЦ "Луцьк", на вході має досить зручний пандус. Є облаштована вбиральня, але вона тіснувата. Я скористався нею, але було не дуже комфортно, що вже казати про людей на ширших візках.

До ТЦ "Промінь" маємо питання щодо навігації: відсутність покажчиків, як знайти ліфт і пройти до вбиральні. Ліфти ще й замальовано однаковим червоним кольором зі стіною — і не зрозуміло, що то вони. Вбиральня — облаштована та зручна для маломобільних груп населення. З боку парковки є підйомник. Ми зверталися до працівників, дзвонили технічному директору — отримали відповідь, що він не працює. Простору там достатньо, щоб встановити вертикальний підйомник/ліфт.
Також ми перевірили низку закладів харчування. У деяких просто на вході на нас чекали безальтернативні сходи. Десь за входом на рівні із землею ховалася недоступна вбиральня. А кілька закладів згодом усе-таки отримають свою наліпку "Доступно.Рекомендує".

Івент-хол "Passage Interdit", де ми зустрічались із місцевою громадою, досить зручний для пересування. Хоча є питання, що треба вирішити: на підході до нього водостоки заважають пересуванню людини на візку. Також є питання щодо вбиральні. Потрібно зробити ширші двері та забрати невеликий поріг на вході. Адміністрація радо прийняла наші рекомендації, з огляду на те, що вона планує реконструювати своє приміщення.
Луцьк залишив двояке відчуття. Він не показав себе, як повністю недоступне місто, але й безбар'єрністю та якістю виконаних робіт похвалитися не може. Центральна пішохідна вулиця — зручна для маломобільних людей. У місті є безбар'єрні заклади харчування, місця для відпочинку та розваг. Видно, що місцева влада вкладає бюджетні кошти в розвиток міста, реконструкцію вулиць, облаштування понижень тощо. Проте часом дуже засмучує якість виконаних робіт. Ось цим Луцьк непримєно вразив і зачепив, зокрема на вулицях Винниченка та Соборності. Їх реконструювали абияк. Це ще сильніше засмучує, бо, маючи кошти, зробити зручну інфраструктуру — просто. Поєднання якісної та дорогої бруківки зі звичайною теж виглядає дуже дивно й недоречно. Якщо ж зробити інфраструктуру зручною, то чиновники дійсно матимуть чим похвалитися — вулицями європейського зразка. Рівними та зручними вулицями. А не тим, що з цією ідеєю зробили в нас.

Як уникнути таких неприємних ситуацій? Проконтролювати виконання робіт. Пояснити людям, чому бордюр висотою 5 см — це не пониження, чому потрібно уникати перепадів висоти, і чому кут пандуса має бути 4º, а не 40º. І тоді громадський простір точно буде комфортним для всіх. Для всіх нас.

Також читайте:
Перша перевірка: чаРівне неРівне місто
Проект здійснюємо за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.