Перша перевірка: чаРівне неРівне місто

Рівне — перше місто, до якого ми завітали у межах нового проекту з перевіркою громадського простору, транспорту й міської інфраструктури. Разом із місцевою громадою ми прогулялися містом і дізналися, наскільки воно є дружнім до маломобільних груп населення.
Інфраструктура

Перше, що нас приємно вразило в місті — кількість людей на візках на вулицях. Лише впродовж перших годин перебування в Рівному ми зустріли трьох. Гарна тенденція, що продовжувалась надалі. І це попри міську інфраструктуру. Місто хоч і називається Рівне, але воно зовсім не рівне. Йому добре вдалось зберегти радянський спадок — високі бордюри. Їх дуже багато. Натомість мало понижень, а де вони є, то їх зробили здебільшого недбало — з неправильним кутом нахилу. Ніби просто забрали бордюр — ось і все пониження.
У парку Шевченка активісти зробили класний пандус. А до парку Лебединка веде з'їзд із ТРЦ "Злати Плаза". І хоча кут досить жорсткий, ми вкотре спостерігали цікаву ситуацію: більшість людей ігнорує сходи і користується пандусом. Адже пандус — це зручно! Ми не втомлюємося про це нагадувати, що інфраструктура зручна для маломобільних груп населення - зручна для всіх!
Транспорт

У місті лише 4% транспорту, доступного для маломобільних груп населення: 300 маршруток — всі недоступні, 70 тролейбусів — 14 з них низькопідлогові. У місті відсутній чіткий розклад руху транспорту. Є мобільний додаток, який допомагає відслідковувати його рух, але відсутність розкладу ускладнює користування загалом. Багато недоступних зупинок. Наприклад, 3 з 4 зупинок у районі Північний — недоступні. Також є невирішене питання з відсутністю зупинок поруч з міськими лікарнями.
Рівне — автомобілецентричне місто. Попри те, що лише 25% мешканців — автомобілісти, а решта населення — пішоходи, велосипедисти та користуються громадським транспортом. Автомобілецентричність можна зрозуміти на простому та яскравому прикладі: одна з місцевих площ, поруч зі ЦНАПом. Кілька років тому відбувся ремонт площі. Унаслідок ремонту: на площі тільки одне пониження — на переході до обласної ради. На вулиці вздовж площі понижень не зробили взагалі. Зате перед Центром надання адміністративних послуг (ЦНАП) зробили пониження для машин, щоб можна було під'їхати ближче. Про машини подумали, а про людей — ні.
Локації

ТРЦ "Злата Плаза" — одна з найдоступніших локацій міста і відкрита до змін. Протягом перших днів у місті ми інкогніто перевірили цей ТРЦ. Адміністрація не знала про цей факт. А коли представники ТРЦ довідалися, що ми приїхали до міста й перевіряємо його на доступність, то самі запросили нас проінспектувати їхній простір. Найближчим часом вони запланували реконструкцію площі поруч із ТРЦ. Тому радо вислухали наші рекомендації, взяли їх до уваги та домовилися, що в разі потреби вони ще звернуться до нас. Наразі "Злата Плаза" може стати місцем, де все змінитися. Місцем, що дасть потужний імпульс для Рівного та перетвориться на яскравий приклад того, як треба створювати людиноцентричний простір і робити його зручним для всіх.

Місцевий ЦНАП — також простір дружній до маломобільних груп населення. Спершу працівниця злякалася, що ми прийшли з камерами (це єдиний раз, коли в Рівному злякалися нашої перевірки) і сказала, що в них немає облаштованої вбиральні. Коли ми прийшли до ЦНАПу ще раз, виявилося, що вбиральня таки є. Незважаючи на певні недоліки, відсутність навігації до вбиральні та внутрішні тактильні елементи зовні поруч із будівлею — їх не призначено для таких цілей, і з часом вони можуть стати непридатними — ЦНАП отримав позначку "Доступно.Рекомендує", так само як і "Злата Плаза".
Викликала питання безбар'єрність закладів харчування. Ми не знайшли жодного. Найближча до такого звання — кав'ярня SocioParty. Проте вона має проблеми із вбиральнею: сходинка на вході й недостатньо простору всередині. Однак вони про це знали ще до нашої перевірки.

Із готелями також: на вході готелю Optima мільйон сходинок і пандус зі страшним кутом нахилу. У готелі Мир досить добре: зручний вхід, гарні ліфти, достатньо простору, але номери — необлаштовані. Туалети — невеликі, ширина дверей становить 60 см. Облаштованого номера для маломобільних груп населення немає. У душ сходити незручно. Зате приємно, що охоронець запитав, як він може мені допомогти, і приніс стільчик для душу, з яким він їздить рибалити.
Перевірили музей бурштину. На вході є сходи. До нас вийшов охоронець. Він провів нас через чорний хід — там одна сходинка, і так легше потрапити всередину. До речі, з чорного входу легко можна зробити зручний вхід до будівлі — з пандусом.

Костопіль

На завершення поїздки нас запросили до Костополя, районного центру на Рівненщині. І Костопіль виявився значно зручнішим, ніж Рівне! Щоправда, у районній раді так собі з доступністю: сходи та пандус з неправильним кутом. Допомагали мені підійматися голова районної ради та заступник голови райдержадміністрації. І це правильно: не маєте безбар'єрної будівлі — допомагаєте її подолати. Однак будівлю безбар'єрною все одно зробіть.
У центрі міста багато пандусів з правильним кутом, понижень на вулицях. Видно, що люди там серйозно переймаються питанням доступності. Рівному варто брати приклад з Костополя щодо облаштування громадського простору для маломобільних груп населення. Хоча й там роботи ще дуже багато.
Кілька висновків про місто від мене: по-перше, Рівне — краще й цікавіше, ніж я собі уявляв. Це моя, дуже суб'єктивна думка на підставі побаченого в місті за чотири дні.

По-друге, рівняни самі знають і розуміють, що їхнє місто має проблеми з доступністю. Вони бажають змін на краще. Чимало людей переймається цим питанням, і вони не раз його порушували.

По-третє, влада підтримує створення інклюзивного середовища. У цьому мене особисто запевнив заступник голови Рівненської ОДА. Сподіваємося, це не просто слова, і влада підкріпить їх діями. ЗМІ дуже відкриті й намагаються щось змінити у своєму місті. До речі, саме наша діяльність надихнула Олю Підгорецьку створити рубрику "Доступно" на UA: Рівне.

Рівне — гарне місто. Тут живуть відкриті й хороші люди. Чарівні люди. У таких людей має бути відповідний громадський простір, комфортний для всіх.
Проект здійснюємо за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.