Найдоступніший
суд України

П'ять років триває шлях до безбар'єрності Шостого апеляційного адміністративного суду. Від базових потреб до повної доступності. Комунікаційниця Ольга Шкіль розповіла про досвід суду і отримання нагороди [Відкриті двері].
Шлях до доступності

У 2011 році суд переїхав до будівлі, що раніше належала заводу "Арсенал". Стара будівля і зовсім не пристосована для маломобільних груп населення. За три-чотири роки в нас виникла ідея, що маємо бути відкритими до всіх людей. Процес запустили керівниця апарату суду Ірина Герасименко та голова суду Андрій Горяйнов. На той час адміністрація активно здійснювала робочі візити за кордон. Звичайно, почали помічати такі речі, як доступність будівель. До того ж, не лише державні установи, а міста загалом. Виникло запитання: "Чому в нас інакше?" Усвідомили, що будівля має бути доступною, просто тому що це правильно. А не заради якихось плюсів до карми. У 2015 році це дало імпульс розпочати активні роботи. Передусім ми спорудили пандус і відремонтували сходи.

Пізніше продовжили з орієнтуванням для людей із порушеннями зору: розмітка ззовні та всередині, мнемосхема, адаптували сайт, встановили таблички поруч із кожним приміщенням, що дублюють інформацію шрифтом Брайля та англійською мовою. І, звичайно, облаштована вбиральня. А поруч із будівлею зробили паркувальне місце для людей з інвалідністю та інформаційну стелу. У нас на першому поверсі можна отримати безоплатну правову допомогу, яку надають студенти, і багато інших послуг, тому максимально концентрувалися саме на ньому.

Ми розуміємо: наразі наш суд є не повністю доступним для людей із порушеннями зору. Десь на 70%. Для людей із порушеннями слуху менше. На вході до приміщення суду показуємо відео з інформацією мовою жестів. Звичайно, цього недостатньо. Саме з цими аспектами пов'язуємо подальший вектор нашої роботи.
Про зміну фокусування

Коли ми забезпечили такі базові речі, то з фізичних аспектів доступності почали звертати до ментальних. Протягом минулих років проводили кілька тренінгів для працівників, які постійно контактують із громадянами: як правильно спілкуватися, допомогти й уникати гіперопіки. У 2016 році працівники суду пройшли курси з вивчення основ жестової мови.
Про нагороду [Відкриті двері]

Вибух позитивних емоцій. Я була на Форумі інклюзивності, особисто отримала нагороду. Того ж вечора збурила наш робочий чат, незважаючи на вихідний день. Усі раділи, писали привітання. Приємний момент. Адже є багато доступних публічних установ. Навіть збільшується кількість безбар'єрних судів. Є такі, що гідно можуть змагатися за нагороду з доступності. І тут ми – перше місце. Отакої! У 2018 році ми перемогли. Тому цього року подавалися знову. Побачимо, що вийде (сміється).

Визнання додає нам впевненості, що ми рухаємося в правильному напрямі, що ми робимо це недаремно. Навіть якщо за рік п'ять людей з інвалідністю чи з дитячим візочком відвідали наш суд. Це означає, що ми робимо свою справу недаремно. Навіть заради однієї людини. Нагорода додала нам мотивації та підштовхнула до нового запитання: «Що ще ми можемо зробити?» Тому серед наших найближчих планів є масштабний ремонт будівлі.
Про зміну свідомості суспільства

Я дуже радію, що на доступність почали звертати більше уваги. Зокрема, у нашій сфері. У будівлях проводять ремонт або суди відкривають у нових приміщеннях. Це впливає на активність людей з інвалідністю та адаптацію. Люди отримують освіту, готові працювати та досягати чогось у своєму житті. Якщо вони знатимуть, що їхнє майбутнє місце роботи буде облаштованим, наприклад, суд, то навчатимуться на юристів, залучатимуть, розвиватимуть свої знання та навички. Це чудовий показник розвитку суспільства.
Наш суд є не повністю доступним для людей із порушеннями зору. Десь на 70%.
Для людей із порушеннями слуху менше.
Саме з цими аспектами пов'язуємо подальший вектор нашої роботи.
Що таке доступність?

Це рівність, відсутність обмежень. У випадку судів безбар'єрний простір – це рівний доступ до правосуддя для всіх. Ми надаємо судові послуги, і маємо бути комфортними й інтуїтивно зрозумілими для всіх соціальних груп: людей літнього віку, іноземців, вагітних тощо. Доступність – це більше, ніж лише про людей з інвалідністю.

Також читайте: