Мода та інклюзія:
революція, дискримінація,
величезні гроші

У XXI столітті фешн-індустрія один з вагомих показників розвитку суспільства.
Люди та як вони змінюють індустрію
Британка Келлі Нокс — одна з перших моделей з інвалідністю, що брала участь у тижні моди в Лондоні. "Для мене відсутність частини руки завжди була чимось нормальним. Я народилася такою, в моєму дитинстві не було слова "інвалідність". Я так жила, поки не почала професійну кар'єру. У той час прийшло розуміння, що суспільство інакше сприймає моє тіло. Тоді я твердо вирішила не носити протез. Адже знала, що лише так виглядатиму "нормальною" для інших. Часом я лише спостерігала, як для роботи, на яку я здатна обирали інших дівчат. Мене оточували ідеальні люди, а тому виникало враження, що маю нульові шанси.

Я почувалась самотньою, гидкою та нікчемною. Це розлютило мене, і я вирішила, що маю змінити сприйняття людей з інвалідністю в фенш-індустрії. Показати, що ми теж можемо бути затребуваними. Підлітком я купувала купу журналів і ніколи не бачила на обкладинці дівчину, як я. Мабуть, сьогодні ситуація ще гірша. Соціальні мережі вкладають в голови образ "ідеальності". Якщо дівчата без інвалідності відчувають тиск суспільства та потребу виглядати певним чином. Просто уявіть, як почувається дівчина з інвалідністю, що не може сховатися за фільтрами Інстаграму?
Я стикалась із негативом щодо своєї зовнішності. Один радіоведучий висміював мене та приводив приклади рекламних кампаній, в яких я не змогла б взяти участь з однією рукою. Це зруйнувало б мене 10 років тому, коли моя самоідентифікація не була стійкою, але зараз я розумію, що мені нема чого соромитись свого тіла.

Ми перетнули точку неповернення. Коли в липні я брала участь в кампанії для Primark, люди в соцмережах мене засипали вдячними повідомленнями. Вони писали, що я позитивно змінила їхнє ставлення до власних тіл. Я змінюю образ людей з інвалідністю. І знаю, що отримала це тіло, щоб зробити світ кращим".
Історія Келлі Нокс не є поодинокою. У дитинстві Еймі Маллінз ампутували обидві ноги через гемімелію (відсутність малих гомілкових кісток). Проте в шкільні роки дівчина займалась легкою атлетикою та брала участь у театральних постановках місцевого клубу. Еймі продовжувала займатись спортом в університеті Джорджтауна, в 1996 році взяла участь в Паралімпійських іграх в Атланті. А за три роки розпочала кар'єру моделі. До її портфоліо входить співпраця з брендами Александр Макквін, Vogue, Dazed, L`Oreal. Також дівчина не втратила хисту до акторської гри. Найвідомішою роллю Еймі є персонаж Террі в серіалі "Дивні дива" (англ. Stranger Things). Усього на її рахунку 24 ролі в кіно та на телебаченні.

"Існує суттєва різниця між об'єктивним фактом, що я — людина з ампутованими ногами та суб'єктивною думкою суспільства щодо моєї інвалідності. Чесно кажучи, єдина справжня "інвалідність", з якою я стикаюсь, – це світ, який вважає, що мене можна обмежити та описати цими термінами", заявляла Еймі, яка крім кар'єри в спорті, кіно та фешн-індустрії, займається громадською діяльністю.
Чесно кажучи, єдина справжня "інвалідність", з якою я стикаюсь, – це світ, який вважає, що мене можна обмежити та описати цими термінами.
Еймі Маллінз
Саме Макквін та Еймі Маллінз надихнули українку Олександру Кутас на модельну діяльність. "У 1999 році він [Макквін] запросив на подіум дуже красиву дівчину, якій зробив неймовірний протез. Я дивилася і розуміла, наскільки це доречно і гармонійно. Найстрашніше для мене — бути в сфері моди недоречною. Своєю діяльністю я хочу доводити: я — професіоналка, а не соціальний проєкт". Наразі Олександра є однією з найвідоміших подіумних моделей в світі та першою фотомоделлю з інвалідністю в Україні.
Адаптивний дизайн одягу
"Власне нинішній підхід є неправильним. Дизайнери думають, що знають потреби чи бажання таких людей. Замість того, щоб запитати. Це може бути незручна позиція, але краще поцікавитись у нас самих. Адже ми є носіями глибоких інсайтів, бо щоденно проживаємо цей досвід", заявляла Шинейд Бьорк, ірландська письменниця та активістка.

Хоча останніми роками ми спостерігаємо значне переосмислення в дизайні одягу для людей з інвалідністю. Підйом адаптивного дизайну — одягу спеціально розробленого для таких людей — з новою силою порушує питання інклюзивності. Як підтвердження великого запиту, в 2019 році Інтернет-пошуки адаптивного одягу зросли на 80% у порівнянні з попереднім роком. Цю інформацію публікувала світова пошукова платформа в індустрії моди Lyst.

У вересні 2019 на тижні моди в Нью-Йорку Tommi Hilfiger представили нову колекцію, яка включає адаптивний одяг: магнітні гудзики, застібки-змійки для користування однією рукою, одяг з регульованою довжиною пол. Враховуючи, що ця марка вже кілька років поспіль представляє лінійки адаптованого одягу, таке явище є не соціальною складовою бренду, а чіткою лінією в політиці компанії.
Вторить їм Nike та його нова модель кросівок, що можна одягнути однією рукою. Ще більше підсилюють ринок бренди, що від повністю зосереджуються на адаптивному дизайні: Kintsugi (одяг), FFORA (аксесуари), Elba (спідня білизна, що фокусується на балансі між стилем і функціональністю).

На думку стилістки Стефані Томас, існує три основних вимоги до адаптивного одягу: легкість у користуванні, безпека з медичної точки зору та обов'язково модний вигляд. За десять років існування її компанія Disability Fashion Styling System стала основним гравцем у сфері адаптивного фешн-дизайну. "Як жінка з інвалідністю я хочу купувати бренди одягу, що йдуть в ногу з моїми естетичними поглядами. Мені до вподоби адаптивний одяг, чудово здизайнований та зручний".
Грошове питання
Тим більше для брендів, що думають на кілька кроків наперед, створення інклюзивного одягу — це правильне рішення не лише з моральної точки зору. Хтось із висоти свого польоту може вважати фешн-індустрію забавками та знецінювати її. Проте навіть той одяг, що носять такі люди є однією з гілок цієї індустрії, хай навіть не дуже розвиненою. Тож поки люди продовжують носити одяг, фешн-індустрія матиме попит.

Якщо ж підключити статистику, то 15% людей мають певну форму інвалідності. Тобто це більше 1 мільярда людей. Якщо переводити на мову грошей, то розміри ринку минулого року досягли більше 288 мільярдів доларів і продовжують зростати. Веселі забавки, еге ж?
У наші дні світ моди вже не здивувати розмаїттям стилю та свободою вибору. Фешн-тенденції у всі часи мали вплив на різні категорії суспільства, не тільки допомагаючи гарно виглядати, але і маючи окремий підтекст у показах та рекламних кампаніях. Більш того, ця індустрія швидше за решту адаптується до реалій суспільства.

Сьогодні сфера моди робить вагомий внесок у сприйняття людей, порушуючи гострі соціальні теми і роблячи наголос на гаслах, що несуть в маси громадську позицію. Якщо інклюзія — це іноземна мова, то мода служить перекладачем. Мода — це зручні кишені джинсів людини на візку. Мода — це людина з однією рукою на подіумі чи сторінках глянцевого журналу. Мода не бачить різниці між людьми. Вона є буфером, що пом'якшує, робить людей зрозумілими. Проте водночас зберігає їхню важливість і гучність для суспільства.
Матеріал створили за підтримки
Європейського фонду за демократію.

Також читайте: