Доступно.UA на карантині.
Таня Шаповал: робоча мотивація,
депресія та сварки з книгою

Наша Таня голосно не плаче. На карантині вона взагалі не плаче, а почувається добре. І готова витримати ще місяць такого режиму.
Про роботу вдома
Дистанційна робота позбавила мене головної перепони – потреби провести годину з гаком у громадському транспорті. Окрім часу, це ще й постійний стрес, бо люди не завжди поводяться чемно. Однаково важливим є перебування поруч колег. Наскільки це можливо під час самоізоляції. Це мене тримає вкупі та мотивує працювати продуктивно. У нас класна команда. Тому працювати ефективно та не підвести всіх – це те, що мене рухає вперед.

Той час, що я працюю в Доступно.UA я розділила на три періоди: до появи офісу, робота в офісі та карантин. Другий період був найактивнішим. І коли після нього почалась віддалена робота, я мала побоювання, що втрачу робочий тонус. На два тижні трапився певний спад, але завдяки роботі з психоаналітиком, я повернулася на свій рівень. Так само компенсувала їх двома тижнями продуктивної роботи. Решту часу провела рівно. Допомагають командні відеозустрічі: ефект присутності, обмін енергією та можливість спілкування. Хоч інколи трохи виснажують.

Уже на карантині ми запустили новий напрям роботи організації – волонтерський. Останнім часом у нас з'явилося багато завдань, які виконують саме волонтери: розшифровка аудіо та відео, створення субтитрів, переклад. Як результат, постійний приток нових людей, що потребують твоїх пояснень і відповідей. Спершу я розвивала цей напрямок, а тепер очолила. Я дуже щаслива, що є робота та я лишаюсь в тонусі.
Про карантинне дозвілля
На початку карантину я будувала плани, як розподілятиму час: частина на роботу, година на іспанську мову, онлайн-курси, книги, малювання тощо. Дуже швидко це завалилось (сміється). Зате я повністю прибрала квартиру, помила вікна, розібрала зимовий одяг та взуття. Усе ж почала малювати, але перед тим витрачаю кілька годин і налаштовуюсь на цей процес..

На карантині у мене стався конфлікт із літературою (сміється). Я читала "Джерело", Айн Рент. Книжка зачепила в мені певні душевні струни, я розізлилася і на неї, і на літературу в цілому. Ніяк не могла перейти до наступної книги. А зараз ми вже порозумілися.

Є певний набір звичок і справ, що я здобула на карантині. Цікаво, які з них залишаться зі мною після.
Про здоров'я
Напевно, у всіх нас є друзі, що розповідали, як їм психологічно важко на карантині чи такі, що "хизувалися" кілограмами, що набрали за цих два місяці. Як на мене, справа в дисбалансі між фізичним і психологічним здоров'ям. Помічаю по собі, що значно просунулася в тому, щоб берегти та турбуватися про себе в цих аспектах. Карантин сприяє перебуванню на самоті. Ти спілкуєшся з людьми лише онлайн, а так простіше обмежити контакт, якщо відчуваєш його токсичність. А ми всі зараз чутливіші до цього, тривожні. Тим важливіше не дозволяти людям зайвий раз порушувати власний баланс.

Водночас я роблю фізичні вправи. Також довелось пройти через певний період, коли я не могла зрозуміти найкращий для себе формат. Багато часу приділяю готуванню їжі. Це одне з небагатьох легальних задоволень (сміється). Я вигадую, щоб раціон був збалансований та різноманітний.
Треба прислухатися до себе: до тіла та духу. Робити вчасно паузи, а не коли тебе вже розірвало через вигорання.
Про боротьбу з депресією
По-перше, дуже допомогла робота з психоаналітиком. Коли почуваєшся, як конструктор: ніби є всі елементи, але вони розташовані неправильно. Робота зі спеціалістом розставляє все на місця. Також підтримка команди, наші маленькі тематичні зустрічі. Дуже важливо працювати з однодумцями та відчувати чисто людську підтримку.

По-друге, мені важко давалися періоди перебування на самоті. А карантин – це третій такий відрізок у житті. Я впізнаю на карантині себе в багатьох людях: не знаєш чим зайнятися, знуджуєшся, немає настрою тощо. Це сумний досвід, але корисний. Коли підходив карантин, я усвідомлювала, що знову можу провалитися в той стан і розуміла, що потрібно робити, щоб уникнути. Треба самій собі знаходити інтереси. Не якісь топ-10 занять на карантині, що ви знайшли в групі на Фейсбуці, а прислухатись до своїх бажань, щось пробувати. Бачу, що в мене добре виходить. Дайте ще місяць карантину, і я переживу його без втрат на психологічному фронті.
Про спілкування з бабусею
Очевидно, що літні люди перебувають у групі ризику. На щастя, моя бабуся живе за містом і має менше контактів з людьми. Ще кілька років тому ми подарували їй планшет, а зараз відчули бонуси від цього: бабуся впевнено знімає відео та фото зі свого життя, надсилає їх, ми спілкуємося майже кожного дня. Я за неї спокійна.
Про життя після карантину
Мені б хотілося зберегти те, до чого прийшла на карантині: турбота про себе, спорт, нагадування, що життя триває зараз, а не почнеться колись там у відпустці, наступного літа чи після карантину. Мені здаються дивними заяви, що ми як особистості змінимося після карантину. Зміни в собі потребують величезних зусиль, а не перебування в ізоляції протягом певного часу. Це може дати короткостроковий ефект, але після все повернеться до попереднього стану. Треба прислухатися до себе: до тіла та духу. Робити вчасно паузи,а не коли тебе вже розірвало через вигорання.
Матеріал створили за підтримки Європейського фонду за демократію.

Також читайте: