#ДоступноВідпустка
у Скандинавії. Частина 2: Природа

Життєві удари потрібно приймати достойно. Подарунки життя потрібно приймати вдвічі достойніше. Адже те, що ми зазвичай називаємо подарунками, є результатом важкої праці. Просто ми не розуміємо, звідки воно прийшло. Тому коли Альона Осмоловська написала мені з пропозицією оплатити відпустку на двох переліт і проживання я довго не думав: закрив очі, розкрутив шкільний глобус і тицьнув пальцем наосліп. «Норвегія!» я відповів Альоні.

«Хочеш зі мною до Норвегії?» написав я Володі Радевичу. Коли він дав позитивну відповідь, ми швидко вирішили, скільки пачок «Мівіни» беремо з собою, бо ціни там скажені, і думками поринули до Скандинавії. Так я поїхав у свою першу повноцінну відпустку за останніх п'ять років.
Із чого варто починати
Я пропоную нам домовитися від самого початку. Якщо ви колись будете на відпочинку в Норвегії, то повністю відмовитеся від сидіння в Інтернеті. Ви заглибитесь у споглядання природи Норвегії! Адже вона ЧУДОВА! Неповторна та неперевершена. Магічна та казкова! Якби я жив десь у Норвегії, краса та приголомшливість цієї природи заважали б мені працювати. Зізнаюсь чесно, що я не зміг би віддати перевагу роботі перед її спогляданням.

Ти відпочиваєш просто від перебування в номері норвезького хостела. Ти знаєш, що за стіною на тебе очікує справжня казка, і лише завдяки цьому ти вже відпочиваєш. За хвилину ти вийдеш до водоспадів (їх справді дуже багато і не порівняти з українськими), фіорди, гори, річки та ставки.
Язик Троля: краса в чистому вигляді
Із Бергена ми рушили до Одди. І знову зіштовхнулися з потребою замовляти облаштований автобус за добу. На щастя (чи ні), українська недоступність навчила обходити себе. У місті ми націлилися на Язик Троля — це такий кам'яний виступ, що застиг на краю скелі в горизонтальному положенні та своєю формою нагадує язик. Мабуть, звучить трохи нудно. Проте викликає неповторні емоції, коли виходиш кам'яною брилою шириною менше ніж 5 м над прірвою. І тобі відкривається квінтесенція краси норвезької природи. Хоч внутрішній голос і повторює: «А якщо скеля обвалиться саме з тобою?»
Від місця початку підйому до Язика — більше ніж 10 км важкою місцевістю. І там, де більшість побачила б складнощі, я знайшов для себе виклик. Ще й на фоні суперечливих відгуків у мережі: вийде піднятися — не вийде — вийде… Уже в хостелі працівники запевнили, що це дуже складно, і жодних підйомників на Язик троля немає.

Уранці ми виїхали на автобусі, щоб уникнути додаткових 4 км дороги серпантином. Як ми дізналися під час підйому, одному хлопцеві на візку все ж вдалося піднятися туди. Проте з ним було семеро людей, що допомагали зі сходженням. Це поставило під серйозний сумнів можливість піднятися.

Ми почали підйом, і досить швидко я усвідомив, що діла не буде. Частково я підіймався сам, більше мені допомагав Володя та група туристів, які прямували туди ж. Так ми подолали 400 метрів за 15 хвилин. Варто сказати, що саме тут я визнав: для мене підйом завершився.

Звичайно, я засмутився, що не зможу піднятися на Язик. А втім, такий підйом, якби Володя чи хтось інший мені постійно допомагав, втратив би сенс виклику для мене. Це не те, на що я очікую: мій виклик полягає в тому, що я долаю цей шлях, а хтось мені допомагає на складних ділянках, але не навпаки. Я не валіза, яку тягнуть нагору. Бо це більше напряг інших людей.
Радість у простих речах
Далі Володя пішов сам, а я вирішив погуляти місцевістю. Там недалеко були будиночки та озеро, і зовсім не було людей. Шлях Володі туди, назад і перебування на Язиці Троля зайняли шість годин. Тож вперше за тривалий час я мав шість годин лише для себе. Я походив там, насолоджувався краєвидами, лежав. Спершу в кофті, потім засмагав. А навколо мене — гори, природа, надзвичайна краса.

Той час дуже пішов мені на користь. Бо не було жодних перешкод. Не було Інтернету. Я опинився у своєму розпорядженні.
Затусити з норвежськими козами
У Бергені ми з Володею піднялися на гору Fløyen. Там нас зустріла вітряна погода. Володя змерз і пішов грітися. А тим часом я познайомився з місцевими гірськими козами. Обмінялися контактами, домовилися організувати проект із включення козячого молока та сиру до активного життя суспільства.
Повернення додому

Я радів дорозі до України. Поїздка принесла мені задоволення, але скучив за рідними стінами. Отримав заряд енергії і готовий спрямувати його в роботу знову. Звичайно, не так, щоб наступних п'ять років знову провести без повноцінної відпустки :)

У Норвегії крутезна природа. Чисті міста, охайні будиночки, гори та водойми. А щодо решти, то вони не так сильно переймаються, включно із доступністю будівель. Тому для нашої країни Норвегія — аж ніяк не найкращий приклад безбар'єрності. Хоч навіть у маленьких містах значно частіше трапляються пониження та хоч якісь пандуси.

Також читайте: